CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Цар. 19
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

1-я книга Царств

Глава 19

1 И говорил Саул Ионафану, сыну своему, и всем слугам своим, чтоб умертвить Давида; Ионафан же, сын Саулов, любил Давида.

2 И объявил Ионафан Давиду, и сказал: Саул, отец мой, ищет умертвить тебя. Итак берегись завтра, сядь в потаенное место и скройся.

3 А я выду, и стану подле отца моего на поле, где ты будешь, и буду говорить о тебе отцу моему, и, что увижу, объявлю тебе.

4 И начал Ионафан говорить доброе о Давиде Саулу, отцу своему, и сказал ему: не греши, царь, против раба своего Давида, ибо он не согрешил против тебя, и дела его для тебя весьма полезны.

5 Он, подвергая опасности жизнь свою, поразил Филистимлянина; Иегова соделал великое спасение всему Израилю. Ты это видел и радовался, почему же ты хочешь согрешить против невинной крови, намереваясь умертвить Давида напрасно.

6 Саул послушался Ионафана, и клялся Саул: жив Господь, он не будет убит.

7 И призвал Ионафан Давида, и пересказал Ионафан все слова сии, и привел Ионафан Давида к Саулу, и он был при нем, как вчера и третьего дня.

8 Опять началась война, и Давид вышел и сразился с Филистимлянами, и поразил их сильно, и они обратились от него в бегство.

9 И напал злой дух от Господа на Саула, и он сидел в доме своем, и копье его в руке его, а Давид ударял рукою в струны.

10 И хотел Саул ударить копьем в Давида и в стену, но он отсторонился от Саула; и ударил он копьем в стену, а Давид убежал и спасся в ту ночь.

11 Но Саул послал нарочных в дом Давидов, чтобы стеречь его, и чтобы поутру умертвить его. И объявила Давиду Михаль, жена его, и сказала: если ты не спасешь жизни своей в эту ночь, то завтра ты будешь умерщвлен.

12 И спустила Михаль Давида в окно, и он пошел, и убежал, и спасся.

13 И взяла Михаль идола, и положила на постель, и заплетенные козьи волосы положила к голове его, и покрыла одеждой.

14 И когда послал Саул взять Давида, она сказала: он болен.

15 И послал Саул нарочных посмотреть Давида, и сказал: принесите его ко мне на постели, чтоб умертвить его.

16 Посланные пришли, и вот идол на постели и сплетенные волосы козьи у головы его.

17 Тогда сказал Саул Михали: для чего ты меня так обманула и отпустила врага моего, чтоб он убежал? Михаль сказала Саулу: он сказал мне: отпусти меня, иначе я убью тебя.

18 Давид же, убежав и, спасшись, пришел к Самуилу в Раму, и рассказал ему все, что делал с ним Саул. И пошел он и Самуил, и стали жить в Наиофе.

19 И донесено Саулу, и сказано: вот, Давид находится в Наиофе, в Раме.

20 И послал Саул нарочных взять Давида; но когда они увидели лик пророков пророчествующих и Самуила, стоящего настоятелем над ними, тогда сошел Дух Божий и на посланных от Саула, и они стали пророчествовать.

21 Донесли о сем Саулу, и послал он других вестников, но и те стали пророчествовать. Потом послал Саул еще третьих вестников, но и сии также стали пророчествовать.

22 Тогда он сам пошел в Раму, и пришед к большому рву, который в Секу, спросил, и сказал: где Самуил и Давид? и сказали: в Наиофе, в Раме.

23 И пошел он туда в Наиоф в Раму, и на него сошел Дух Божий, и он шел, и пророчествовал, и наконец пришел в Наиоф в Раму.

24 Там и он бросил одежды свои, и он стал пророчествовать пред Самуилом, и лежал наг во весь тот день и во всю ночь. Потому и говорят: неужели и Саул во пророках.

1-а Самуїлова

Розділ 19

1 І говорив Саул до свого сина Йоната́на та до всіх своїх рабів, щоб убити Давида. Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.

2 І розповів Йонатан Давидові, говорячи: „Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, — сиди в укритті́, і схова́йся.

3 А я вийду, і стану при своєму ба́тькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що́ побачу, те розповім тобі“.

4 І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: „Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.

5 І наражав він на небезпе́ку життя своє, і вбив филисти́млянина, — і Господь учинив велике спасі́ння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної кро́ви, бажаючи вбити Давида безпричи́нно?“

6 І послу́хався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: „Як живий Господь, — не буде той убитий!“

7 І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова́. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.

8 А війна була далі. І вийшов Давид, і воював з филисти́млянами, та й завдав їм велику пора́зку, — і вони повтікали перед ним.

9 А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його — в руці його, а Давид грав рукою.

10 А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхили́вся той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну́, а Давид утік, і був урято́ваний тієї ночі.

11 І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла́ Давидові його жінка Мелхола, говорячи: „Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий“.

12 І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.

13 І взяла Мелхола домашнього божка́, і поклала до ліжка, а поду́шку з ко́зячого во́лосу поклала в голова́х його, та й прикрила плаще́м.

14 І послав Саул посланці́в, щоб узяти Давида, а вона сказала: „Він хворий!“

15 І послав Саул тих посланці́в побачити Давида, говорячи: „Принесіть його в лі́жку до мене, щоб забити його!“

16 І ввійшли ті посланці́, аж ось у ліжку домашній божо́к, а в голова́х його — поду́шка з ко́зячого во́лосу!

17 І сказав Саул до Мелхоли: „На́що ти так обмани́ла мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався?“ А Мелхола відказала Саулові: „Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!“

18 А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами́, і розповів йому все, що́ зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.

19 І розпові́джено Саулові, говорячи: „Ось Давид у Найоті в Рамі́“.

20 І послав Саул посланці́в, щоб узяли́ Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.

21 I розповіли́ про це Саулові. І послав він інших посланці́в, та пророкували також і вони. А Саул послав посланці́в ще третіх, та пророкували й вони.

22 І пішов і він до Рами́, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: „Де Самуїл та Давид?“ А запитаний відказав: „Ось у Найоті в Рамі“.

23 І пішов він туди до Найоту в Рамі. І зли́нув Божий Дух також на нього, — і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.

24 І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав наги́й ці́лий той день та ці́лу ніч. Тому то й говорять: „Чи й Саул між пророками?“

1-я книга Царств

Глава 19

1-а Самуїлова

Розділ 19

1 И говорил Саул Ионафану, сыну своему, и всем слугам своим, чтоб умертвить Давида; Ионафан же, сын Саулов, любил Давида.

1 І говорив Саул до свого сина Йоната́на та до всіх своїх рабів, щоб убити Давида. Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.

2 И объявил Ионафан Давиду, и сказал: Саул, отец мой, ищет умертвить тебя. Итак берегись завтра, сядь в потаенное место и скройся.

2 І розповів Йонатан Давидові, говорячи: „Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, — сиди в укритті́, і схова́йся.

3 А я выду, и стану подле отца моего на поле, где ты будешь, и буду говорить о тебе отцу моему, и, что увижу, объявлю тебе.

3 А я вийду, і стану при своєму ба́тькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що́ побачу, те розповім тобі“.

4 И начал Ионафан говорить доброе о Давиде Саулу, отцу своему, и сказал ему: не греши, царь, против раба своего Давида, ибо он не согрешил против тебя, и дела его для тебя весьма полезны.

4 І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: „Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.

5 Он, подвергая опасности жизнь свою, поразил Филистимлянина; Иегова соделал великое спасение всему Израилю. Ты это видел и радовался, почему же ты хочешь согрешить против невинной крови, намереваясь умертвить Давида напрасно.

5 І наражав він на небезпе́ку життя своє, і вбив филисти́млянина, — і Господь учинив велике спасі́ння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної кро́ви, бажаючи вбити Давида безпричи́нно?“

6 Саул послушался Ионафана, и клялся Саул: жив Господь, он не будет убит.

6 І послу́хався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: „Як живий Господь, — не буде той убитий!“

7 И призвал Ионафан Давида, и пересказал Ионафан все слова сии, и привел Ионафан Давида к Саулу, и он был при нем, как вчера и третьего дня.

7 І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова́. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.

8 Опять началась война, и Давид вышел и сразился с Филистимлянами, и поразил их сильно, и они обратились от него в бегство.

8 А війна була далі. І вийшов Давид, і воював з филисти́млянами, та й завдав їм велику пора́зку, — і вони повтікали перед ним.

9 И напал злой дух от Господа на Саула, и он сидел в доме своем, и копье его в руке его, а Давид ударял рукою в струны.

9 А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його — в руці його, а Давид грав рукою.

10 И хотел Саул ударить копьем в Давида и в стену, но он отсторонился от Саула; и ударил он копьем в стену, а Давид убежал и спасся в ту ночь.

10 А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхили́вся той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну́, а Давид утік, і був урято́ваний тієї ночі.

11 Но Саул послал нарочных в дом Давидов, чтобы стеречь его, и чтобы поутру умертвить его. И объявила Давиду Михаль, жена его, и сказала: если ты не спасешь жизни своей в эту ночь, то завтра ты будешь умерщвлен.

11 І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла́ Давидові його жінка Мелхола, говорячи: „Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий“.

12 И спустила Михаль Давида в окно, и он пошел, и убежал, и спасся.

12 І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.

13 И взяла Михаль идола, и положила на постель, и заплетенные козьи волосы положила к голове его, и покрыла одеждой.

13 І взяла Мелхола домашнього божка́, і поклала до ліжка, а поду́шку з ко́зячого во́лосу поклала в голова́х його, та й прикрила плаще́м.

14 И когда послал Саул взять Давида, она сказала: он болен.

14 І послав Саул посланці́в, щоб узяти Давида, а вона сказала: „Він хворий!“

15 И послал Саул нарочных посмотреть Давида, и сказал: принесите его ко мне на постели, чтоб умертвить его.

15 І послав Саул тих посланці́в побачити Давида, говорячи: „Принесіть його в лі́жку до мене, щоб забити його!“

16 Посланные пришли, и вот идол на постели и сплетенные волосы козьи у головы его.

16 І ввійшли ті посланці́, аж ось у ліжку домашній божо́к, а в голова́х його — поду́шка з ко́зячого во́лосу!

17 Тогда сказал Саул Михали: для чего ты меня так обманула и отпустила врага моего, чтоб он убежал? Михаль сказала Саулу: он сказал мне: отпусти меня, иначе я убью тебя.

17 І сказав Саул до Мелхоли: „На́що ти так обмани́ла мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався?“ А Мелхола відказала Саулові: „Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!“

18 Давид же, убежав и, спасшись, пришел к Самуилу в Раму, и рассказал ему все, что делал с ним Саул. И пошел он и Самуил, и стали жить в Наиофе.

18 А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами́, і розповів йому все, що́ зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.

19 И донесено Саулу, и сказано: вот, Давид находится в Наиофе, в Раме.

19 І розпові́джено Саулові, говорячи: „Ось Давид у Найоті в Рамі́“.

20 И послал Саул нарочных взять Давида; но когда они увидели лик пророков пророчествующих и Самуила, стоящего настоятелем над ними, тогда сошел Дух Божий и на посланных от Саула, и они стали пророчествовать.

20 І послав Саул посланці́в, щоб узяли́ Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.

21 Донесли о сем Саулу, и послал он других вестников, но и те стали пророчествовать. Потом послал Саул еще третьих вестников, но и сии также стали пророчествовать.

21 I розповіли́ про це Саулові. І послав він інших посланці́в, та пророкували також і вони. А Саул послав посланці́в ще третіх, та пророкували й вони.

22 Тогда он сам пошел в Раму, и пришед к большому рву, который в Секу, спросил, и сказал: где Самуил и Давид? и сказали: в Наиофе, в Раме.

22 І пішов і він до Рами́, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: „Де Самуїл та Давид?“ А запитаний відказав: „Ось у Найоті в Рамі“.

23 И пошел он туда в Наиоф в Раму, и на него сошел Дух Божий, и он шел, и пророчествовал, и наконец пришел в Наиоф в Раму.

23 І пішов він туди до Найоту в Рамі. І зли́нув Божий Дух також на нього, — і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.

24 Там и он бросил одежды свои, и он стал пророчествовать пред Самуилом, и лежал наг во весь тот день и во всю ночь. Потому и говорят: неужели и Саул во пророках.

24 І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав наги́й ці́лий той день та ці́лу ніч. Тому то й говорять: „Чи й Саул між пророками?“